ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Людина  розвивається  протягом  всього  свого  життя, але  особливо  інтенсивні  зміни випадають  на  дитячі  роки.  Їжа  є  єдиним  джерелом,  з  яким  дитина  отримує   всі  речовини, необхідні  для  будови  її  клітин  та  тканин, а ще енергію,  котра  забезпечує  рухову  активність, підтримує  температуру  тіла,  роботу   внутрішніх  органів  і  нервову  діяльність  дитини.

Правильна  організація  харчування передбачає   потрапляння  в  організм  дитини необхідних  харчових  речовин   в  достатній   кількості  і  правильному  співвідношенні,  яке відповідало  б  фізіологічним  потребам.

            Раціональне, здорове харчування дитини є важливим щоденним питанням у дитячому садочку

            В повсякденному харчуванні обов’язково мають бути: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, клітковина, вода.

            При складанні меню-вимоги дотримуються трьох правил здорового харчування:  помірність, різноманітність, збалансованість.

            Помірність – щоб калорійність раціону не перевищувала енергетичних витрат організму.

            Різноманітність – передбачає споживання продуктів усіх основних груп (хліб і крупи; овочі та фрукти; м’ясо та молочні вироби).

            Збалансованість – означає правильне співвідношення цих груп продуктів.

            Для того, щоб їжа приносила користь, необхідно знати години харчування, а також правильно розподілити, коли і які продукти вживати. Наприклад, продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, яйця, горох, квасолю), вживають на сніданок та обід, а страви з круп та овочів залишають на вечерю.

            Для дітей перш за все необхідне споживання повноцінного білка. Адже це основний будівельний матеріал для організму. В разі його нестачі виникає гальмування росту. Дуже корисним для організму дітей та підлітків є біле м’ясо птахів (грудинка), як джерело легкозасвоюваного повноцінного білка, що практично не містить жиру. Телятина та нежирна свинина відіграє важливу роль у кровотворенні (зокрема, його вживання рекомендують при недокрів’ї як джерело заліза). Джерелом білка є також яйця, риба, молоко, сир, картопля, свіжа капуста, гречана, рисова, вівсяна крупа.

            Жири – теж частинка тіла людини. Після травлення їх організм відкладає "про запас” – під шкірою та навколо життєво важливих органів, таких як серце, печінка і нирки. Вони захищають нас від холоду і запобігають пошкодженню внутрішніх органів і кісток. Тому деяка кількість підшкірного жиру дуже необхідна для підтримання здоров’я. Найбільш необхідні для організму жири знаходяться в молоці, вершковому маслі, сметані, кефірі, йогуртах, яєчному жовтку, нерафінованій олії. Ці жири знижують рівень холестерину в крові, зменшують ризик виникнення серцево-судинних захворювань.

            Корисність вуглеводів для організму в тому, що вони сприяють нормалізації процесів травлення, дають відчуття ситості на тривалий час, а деякі швидко втамовують голод (фрукти, мед, цукор). Вуглеводи дуже калорійні. Їх надлишок у раціоні може привести до ожиріння (особливо в дитячому віці).

            Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона допомагає виводити відходи з організму. Вона також надає нашій їжі „об’єму”, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу.

            У здоровому харчуванні ніяк не обійтись без води. Вона не вважається поживною речовиною, але виконує життєво необхідні функції: сприяє обміну речовин, виводить токсичні відходи.

            Ключовими компонентами здорового раціону є вітаміни і мінерали. Вітаміни й мінерали легко руйнуються у процесі обробки їжі, тому так важливо дотримуватись технології приготування страв. а також щодня їсти хоча б трохи сирих овочів і фруктів.

Найпоширенішими з вітамінів є:

- Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.

- Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

- Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.

- Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

            Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени.

            На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше.

            Для прикладу візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона має великий резерв кальцію. А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулює ріст. Під його впливом формуються гарні й міцні зуби.

 

Специфіка харчування у дитячому закладі

            Медична сестра під час складання меню керується "Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі" та Державними санітарними нормами та правилами «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей».

            Медична сестра дитячого дошкільного закладу складає примірне меню-розкладку, контролює якість продуктів, виконання технології виготовлення їжі. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним працівником. Головним показником правильної організації харчування дітей у дитячих садках є гарне почуття дітей, відсутність шлунково-кишкових захворювань, низька захворюваність у дитячому колективі.

            У дитячому садку складається одне загальне меню для дітей у віці від 1,5 до 7 років. Сезонність харчування відрізняє лише те, що у літньо-осінній період мають давати дітям більш овочів та фруктів, а у зимово-весняну пору – соки та фрукти.

При складанні меню,  у дитячому садку враховується:

• Добовий набір продуктів якими забезпечений заклад

• Об’єм порцій

• Час приготування страв

• Норми заміни продуктів під час приготування страв

• Норми втрати при холодній та тепловій обробці

• Данні про хімічний склад продуктів та страв.

            У дитячому закладі рекомендується трьохразове харчування. Вечерю діти отримують вдома. На час проведення оздоровчих періоду в раціон харчування додатково додають фруктові соки, які рекомендується давати дітям з 10.00 – 10.30. Розподіл їжі за калорійністю на протязі дня повинно бути наступним: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок та вечеря – по 20%.

Норми харчування дитини на один день у віці від 3 до 7 років при трьохразовому харчуванні у дитячому закладі (в грамах) рекомендовано такі:

• хліб пшеничний – 75/120

• мука пшенична – 15/25

• крупи, бобові, макаронні вироби – 30/45

• картопля – 190/210

• овочі різні – 200/230

• соки – 50/70

• сухофрукти – 10/10

• кондитерські вироби – 5/15

• цукор – 35/45

• масло вершкове – 12/21

• олія – 6/9

• яйце, шт. – 0.25/0.5

• молоко, кисломолочні продукти – 350/400

• сир кисломолочний – 35/45

• м'ясо та м’ясопродукти – 60/100

  • риба та рибні продукти – 20/45

• сметана – 5/10

• сир твердий – 3/5

• чай – 0,2

• кава злакова – 1 / 4

• сіль – 2/5

• дріжджі – 1/1

• лаврове листя – 0,05/0,1

            Під час складання меню ретельно підбираються продукти та страви на кожний прийом їжі. Так, якщо на обід подається розсольник, овочеві супи чи борщ, то на друге подаються овочі. У тому разі, якщо на перше готують круп’яні супи, то на друге рекомендовано дати на гарнір овочеві страви.

Приблизний об’єм окремих видів їжі для дітей від 2 до 7 років ( у грамах):

• Каші чи овочеві страви на сніданок чи на підвечірок – 150-180

• Кава, чай, какао – 150-180

• Супи, бульйони – 160-200

• М’ясні чи рибні страви – 60-80

• Компоти, киселі – 120-150

• Гарніри комбіновані – 100-130

• Фрукти, соки – 50-70

• Салати з свіжих фруктів та овочів – 40-50

• Хліб пшеничний (на весь день) – 75/120

            Усі продукти харчування, які потрапляють до дошкільного закладу, відповідають державним стандартам та супроводжуватися документацією (накладні, сертифікати) з висновками щодо їх якості, терміну реалізації, кількості.          Найбільш небезпечними у відношенні виникнення харчових отруєнь є вироби з м’ясного фаршу та риби. У зв’язку з чим ці вироби (котлети, тефтелі, зрази, битки) підлягають тепловій обробці в два етапи: смаження на плиті тривалістю 10 хвилин, після цього - обробка у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220-250 градусів. Таким же чином виготовляються сирники, смажена риба шматочками, печінка. Якщо для других страв використовується відварене м'ясо, птиця, то їх після розділення на порційні шматочки то вдруге кип’ятять у бульйоні. Салати потребують суворого виконання санітарних та технологічних вимог, тому їх заправляють тільки перед видачею.

            Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м'ясо та яйця  водоплавної  птиці, м'ясо яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки,субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також свинину жирну, копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби. В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси приймаються не нижче 1 ґатунку.

             При складанні денного раціону по-перше піклуються про наявність у ньому головного будівельного матеріалу – білку. Джерело білку тваринного походження – м'ясо, риба, яйце, молоко та молочні продукти. З рослинних продуктів багаті на білок бобові, деякі крупи (гречана, вівсяна, пшоняна) та хліб.

            Більшу частину жирів у добовому раціоні дитини представляють жири тваринного походження. Вони розміщуються у вершковому маслі, вершках, сметані.             Рафіновані джерела вуглеводів – цукор, варення, мед, кондитерські вироби – менш корисні для дитини. Більшу частину добової потреби малюка у вуглеводах потрібно задовольняти за рахунок круп, хліба, макаронних виробів та , що є найважливішим – овочів та фруктів. Останні мають ще й важливі для дитячого організму вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи. Крім того, у них є харчові волокна та клітчата, які благодійно впливають на процеси перетравлювання їжі.

            Деякі продукти дитина може вживати кожного дня – це молоко, масло, хліб, цукор, овочі та фрукти, м'ясо. Яйце можна давати через день, сир кисломолочний – через два дні. А ось рибу – два рази на тиждень.  

            Для заправки перших страв та соусів використовують метод пасерування у вершковому маслі та олії. Проводять пасерування у режимі тушіння , тобто: у нагрітий жир занурюють цибулю, моркву, коріння та додають бульйон чи воду (для пониження температури до 100 градусів).

            З м’ясних страв  перевага надається яловичині та телятині, використовується також м'ясо куряче, печінка; також припустима нежирна свинина. З м’ясних продуктів: молочні сосиски та варена ковбаса не нижче 1 ґатунку. М'ясо та субпродукти є ціннішим джерелом не тільки білку, але й заліза, яке легко засвоюється, а також цілого ряду вітамінів групи В. Дуже корисним продуктом є риба. Використовуються нежирні сорти морської та річної риби. Білок риби є повноцінним та легко засвоюється. В меню дітей м'ясо чи риба присутні кожен день.           Велике значення в харчуванні дітей мають яйця, тому що вони вміщують в собі багато харчових речовин які високо засвоюються: білки засвоюються на 96-97 %, жири – на 95 %. Жовток яйця має комплекс жиророзчинних вітамінів А, Д, Е та групи В, фосфатиди, та різноманітні мінеральні речовини та мікроелементи. Однак, не зважаючи на корисність яєць, у харчуванні дитини зловживати ними не треба, тому що вони спроможні визивати алергічні реакції. Яйця використовують тільки в круто звареному вигляді чи у вигляді різноманітних страв.

            З жирових продуктів використовується вершкове та рослинне масло. Вершкове масло є цінним джерелом вітаміну А, а олія – вітаміну Е.

            Хліб та хлібобулочні вироби обов’язково входять до раціону дитини кожного дня. Окрім хлібу , дітям в закладі випікаються і  інші хлібобулочні вироби: бублики, пиріжки. Крупи та макаронні вироби також є важливим джерелом вуглеводів та білків. У харчуванні дітей використовується рис, гречка, пшенична, ячмінна, вівсяна, горохова та манна крупи. Каші готуються з молоком та без молока. Цукор та кондитерські вироби обов’язково входять до раціону дітей, дається печиво, вафлі.

            Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов’язковими у дитячому харчуванні. Вони є незамінним джерелом вітамінів С, Р, провітаміну А (каротину), вітаміну Е, вуглеводів – глюкози та фруктози, органічних кислот, пектинів та харчових волокон, мінералів та мікроелементів. Нажаль до дитячого садочку дуже рідко завозять фрукти, тому я рекомендую їх нестачу компенсовувати вдома.

            Їжу з високим змістом білків (м’ясну ,рибну) діти отримують у першій половині дня, тому що вона довго перетравлюється у шлунку, а у другій – більш легку (молочно-рослинну, вуглеводну).

               Вихователі,  помічники вихователів,  які беруть участь в організації харчування дітей, ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей.  Починаючи з раннього віку дитини, вони приділяють увагу вихованню культурно-гігієнічних навичок під час  вживання  їжі.  За  дитиною закріплено постійне  місце  за столом.     Перед кожним прийомом  їжі стіл сервірують  згідно  з  меню. З двохрічного віку дітей  привчають    користуватися    серветкою. На четвертому  році  життя  навчають користуватися виделкою.

     Дітей привчають  сідати  за стіл охайними,  з чистими руками, сидіти за столом правильно  і  користуватися  столовими приборами (згідно  з  вимогами  навчальної  програми).  Руки  миють безпосередньо перед тим,  як сідають за обідні столи, і після приймання  їжі. 

            З чотирьохрічного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання  їжі  з  використанням  санітарного  одягу (фартушки,  косинки  або  ковпаки),  сервірувати  столи  і збирати використаний посуд.

 

Харчування дітей та режим дня у вихідні дні.

У цей віковий період діти дуже енергійні, багато ходять, бігають, люблять рухливі ігри, вони дуже емоційні, вразливі, та питливі, запас знань та вмінь у них постійно збагачується. Щоб поповнити великі розтрати енергії та забезпечити потреби подальшого зросту та розвитку, дітям вкрай необхідний постійний приток енергії та усіх корисних елементів, єдиним джерелом є повноцінне, адекватне віку дітей харчування.

            Їжа перетравлюється у шлунку дитини в середньому на протязі трьох з половиною – чотирьох годин, тому інтервали між прийманням їжі повинні бути приблизно рівні цьому часу. Для дітей трьох-семи років найбільш відповідний режим з чотириразовим харчуванням: о 8.00  ранку – сніданок, о 12.00 – обід, о 15.30  – підвечірок та о 19.00 – вечеря. Години годувань повинні бути постійними, відхилення від встановленого часу не бажані та не повинні перевищувати 15-30 хвилин. Саме таке харчування сприяє нормальному обміну речовин, і постійному поступанню в дитячий організм необхідних для росту будівельних матеріалів. Тому дуже важливо дотримуватись такого режиму харчування і в дома.

 

Питний режим

            Дітей не можна обмежувати у питті. Але компенсувати малу кількість рідини солодкими компотами, соками, солодкими напоями не треба, тому що це призводить до пригнічення апетиту. Неможна також давати багато пити води під час їжі. Заповнюючи ємкість шлунку та розводячи шлункові соки які сприяють травленню, призводить до приниження апетиту та порушенню процесів перетравлювання їжі.

            Між прийомами їжі вода доступна для дітей. У закладі дають свіжу кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури.

 

 

 

Профілактика гострих респіраторних захворювань у дітей, які часто хворіють

 

Багатьом батькам відома ситуація, коли майже півроку не бачать своєї дитини здоровою, и одна «простуда» наздоганяє іншу. Коли лікар запитує: «На що скарги?», вони відповідають: « Дитина часто хворіє». 

 

У сучасній медицині тими, хто часто хворіють вважаються діти:  до   1   року,   якщо  випадки респіраторних захворювань (ГРЗ) - 4 і в на рік; від 1 до 3 років - 6 і більше разів; 5 і більше разів; старші 5 років — 4 і більше разів на рік.

 

Учені визначили близько 300 різновидів вірусів, що викликають ГРЗ і грип щороку. Побудувати специфічний імунітет проти кожного виду вірусу неможливо в принципі. Тільки розвиваючи неспецифічний імунітет, можна досягти підвищення опору до будь якого вірусу. Словосполучення «неспецифічний імунітет» пояснити дуже легко – це система що складається з інтерферонів й імунних клітин, яким все одно з чим боротися: віруси, бактерії, глисти і т. д.

 

Зовні ГРЗ можуть проявляти себе нежиттю, кашлем, почервонінням горла, загальною слабкістю, підвищенням температури, відмовою від їжі. У дітей, які же бути один симптом, наприклад, постійний кашель або покашлювання, виділення з носа, при цьому температура може бути цілком нормальною.

 

Нормальна робота імунної системи залежить від злагодженої взаємодії всіх її складових. Цьому можуть заважати певні фактори: спадковість, екологія, стреси, невірне харчування, умови життя і багато іншого. Є діти, які майже не хворіють, а якщо захворіли, то швидко видужують. Це свідчить про те, що їх імунна система здатна ефективно видаляти вірус з організму.

Імунітет дітей,  що часто  хворіють,  не просто ослаблений, а істотно змінений - імунна система більше продукує алергічні реакції; погано розпізнає збудників хвороб; імунна відповідь на появу вірусу недостатньої сили або відсутня.

 

Батькам дітей,  які  часто  хворіють,  необхідно звернутися до лікаря – педіатра , а також проводити або розпочати профілактичні заходи, до яких можна віднести: розпорядок дня, раціональне харчування, загартовування.

Розпорядок дня має відповідати вікові дитини. Оскільки діти швидко втомлюються, для них необхідним є повноцінний відпочинок,    який    забезпечить    сон.    Для    дітей дошкільного віку обов'язковим є денний сон.

Одна з обов'язкових умов збереження і підтримки здоров'я дітей - раціональне харчування. У щоденний раціон мають входити свіжі овочі, фрукти й ягоди.

 

Найбільш результативний шлях профілактики простудних захворювань - загартовування холодом. Починати його краще в літній період, і продовжувати весь наступний час.

Основні принципи при проведенні процедур загартовування - поступовість і регулярність.

Не варто допускати хвору дитину до дитячого колективу, навіть якщо захворювання проходить у легкій формі. Хвора дитина - потенційне джерело хвороб для інших дітей, у яких вона може проходити набагато складніше.

 

Але що робити в ситуації, коли ось-ось дитина захворіє або підхопила якийсь вірус?

У більшості випадків висока захворюваність грипом і ГРВІ (як і будь-якими іншими вірусними та бактеріальними інфекціями) супроводжується послабленим імунітетом. З іншого боку будь-яка хвороба наносить удар по імунній системі та послаблює и. Недостатність імунітету істотно полегшує розвиток будь-якої інфекції, а вона у свою чергу з часом послаблює імунітет. Вираз «недостатність імунітету» варто розуміти у широкому значенні, а саме як «невірну роботу імунної системи». Так, формулюється висновок:

          1. сучасні способи профілактики і лікування грипу і ГРВІ обов'язково мають містити препарати для корекції імунітету, імуномодулятори;

          2. для реабілітації імунної системи після затяжної вірусної інфекції необхідно застосувати засоби для відновлення імунітету.

Перспективними для широкого профілактичного використання вважаються індуктори інтерферонів - засоби, що викликають вироблення в організмі відповідних інтерферонів. Тому препарат, що поєднує властивості індуктора інтерферону та імуномодулятора, буде найоптимальнішим для профілактики вірусних інфекцій, особливо — в умовах імунодефіциту.

 

Слід розуміти, що імунітет потрібно не стимулювати, а укріплювати, тому будь-яке втручання в цю складну систему, тим більше під час її розвитку  та становлення, може  неправильно зашкодити організму дитини. Отже, призначити препарати, які впливають на імунну систему повинен лише лікар.